Back

ⓘ Георг фон Пурбах




Георг фон Пурбах
                                     

ⓘ Георг фон Пурбах

|портрет=

Георг фон Пурбах - австрійський астроном і математик, старший товариш і вчитель Реґіомонтана від 1452. Першим у Західній Європі виклав птолемеєву теорію епіциклів. Автор посібника з астрономії, який користувався популярністю протягом двох сторіч.

                                     

1. Життєпис

Георг фон Пурбах вступив до Віденського університету навесні 1446 року, у доволі пізньому віці 23 роки. Видатні здібності дозволили йому через півтора року стати бакалавром, двома роками пізніше - ліціенатом, у лютому 1453 - магістром. Його вчителем математики був, ймовірно, Йоганн Гмунден. Під час навчання Пурбах кілька років провів у Німеччині, Франції та Італії. Вивчав астрономію в Римі, Феррарі, Болоньї, Падуї там 1448 року з ним познайомився Мартин Русин. В Італії Пурбах познайомився з Миколою Кузанським і Джованні Бянкіні. Повернувшись на батьківщину, Пурбах деякий час перебував у вельми скрутному матеріальному становищі, поки не став придворним астрологом. Незабаром, з 1450 посів посаду професора математики й астрономії Віденського університету, де читав лекції як з астрономії та математики, так і з гуманітарних предметів.

В 1453/54 році Пурбах прочитав свій перший курс з теорії руху планет. За змістом курс був викладом основ геоцентричної теорії Клавдія Птолемея. Вчення про прецесії викладалося тут не за "Альмагестом" Птолемея, за "Сабейським зиджем" ал-Баттані. Лекції Пурбаха супроводжувалися демонстрацією креслень і схем, а також просторових моделей. Вони мали величезний успіх і багато разів переписувалися вручну - збереглися численні їхні копії. За цими лекціями Пурбах склав навчальний посібник, де першим в Західній Європі виклав птолемеєву теорію епіциклів. Реґіомонтан видав його 1472 року під назвою "Нова теорія планет" Theoricae Novae Planetarum, після чого протягом майже двох століть він був одним з найпопулярніших посібників з астрономії: до 1653 його видано латиною не менше 60 разів, також видавався в перекладі іншими мовами.

У 1456 - 1461 роках разом з Реґіомонтаном виконав багато спостережень затемнень, комет та сонячних висот, під час яких було відзначено, що "Альфонсові таблиці" дають помилку в кілька градусів. Пурбах склав допоміжні таблиці для складання астрономічних щорічників, написав підручник арифметики "Веселий курс з алгоритму". Він склав також "Трактат про пропозиції Птолемея про синуси й хорди", в якому тригонометрія хорд Птолемея порівнювалася з тригонометрією синусів. До трактату додавалися таблиці синусів із кроком в 10 і радіусом тригонометричного кола 6000 одиниць. Пурбах приділяв велику увагу устрою сонячних годинників й астрономічних інструментів; результати цих занять він висвітлив у лекціях 1458 і в ряді рукописів.

1456 року Пурбах спостерігав велику комету, яка пізніше була ототожнена з кометою Галлея. У праці Пурбаха, присвяченій цим спостереженням, зроблено спробу визначити розміри комети та її віддалення від Землі. У своїх розрахунках Пурбах виходив з того, що комету слід віднести до "підмісячного світу". Він дійшов висновку, що відстань до комети перевищувала 1000 миль, а її розмір - 80 миль; втім, ці оцінки занадто грубі, тому що вони менші реальних розмірів у десятки й сотні тисяч разів.

Спільно з Реґіомонтаном працював над перекладом праць Клавдія Птолемея, в результаті чого 1473 року було опубліковано "Короткий виклад великого твору Птолемея". Пурбах спочатку мав у своєму розпорядженні текст "Альмагеста" Птолемея в перекладі Герарда Кремонського. Він поставив перед собою завдання підготувати скорочений текст цього твору, який можна було б застосовувати як навчальний посібник. Грецький текст "Альмагеста" йому надав кардинал Віссаріон. Цю працю Пурбах довів до VI книги, а завершив її Реґіомонтан. Опублікована вона була після смерті останнього 1496 року у Венеції під назвою "Епітома Альмагеста Птолемея" Epitome in Ptolemaei Almagestum.

Пурбах займався також астрономічними спостереженнями й виготовленням астрономічних інструментів. Зокрема, винайшов вимірювальний прилад так званий геометричний квадрат, який, по суті, заміняв відсутні в той час таблиці тангенсів. Він розробив інструменти для визначення молодиків і повних місяців, інструмент для визначення висоти й декілька видів сонячного годинника, котрі широко застосовувалися до XVIII століття. 1451 року він сконструював годинник для собору Святого Стефана у Відні, який і зараз можна бачити на південному контрфорсі хорів.

На честь Пурбаха названо кратер на Місяці.

                                     

2. Праці

  • Sex primi libri epitomatis Almagesti, completed by Regiomontanus ;
  • Quadratum Geometricum prae clarissimi Mathematici Georgij Burbachij. Nurenberge 1516, Online-Ausgabe der Sachsischen Landesbibliothek - Staats- und Universitatsbibliothek Dresden
  • Scripta Clarissimi Mathematici M. Ioannis Regiomontani. Norimbergae 1544, Online-Ausgabe der Sachsischen Landesbibliothek - Staats- und Universitatsbibliothek Dresden
  • Tractatus Georgii Peurbachii Super Propositiones Ptolemaei de Sinubus & Chordis. Norimbergae 1541, Online-Ausgabe der Sachsischen Landesbibliothek - Staats- und Universitatsbibliothek Dresden
  • Georgii Purbachii … Dispositiones Motuum Coelestium, Quas Theorias Planetarum vocant. Wittebergae 1653, Online-Ausgabe der Sachsischen Landesbibliothek - Staats- und Universitatsbibliothek Dresden
                                     

3. Література

  • Langermann T. Y. Peurbach in the Hebrew tradition. Journal for History of Astronomy, 29, 1998, p. 137-150.
  • Dobrzycki J., Kremer R. L. Peurbach and Maragha astronomy? The Ephemerides of Johannes Angelus and their implications. Journal for History of Astronomy, 27, 1996, p. 187-237.
  • Белый Ю. А. Иоганн Мюллер Региомонтан. 1436 - 1476. М.: Наука, 1985.
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. 1977. Пурбах Пёйербах Георг. Астрономы. Биографический справочник на сайте Астронет. отв. редактор Богородский А. Ф. вид. 2-ге, 416 с. Киев: Наукова думка. рос.
  • Aiton E. J. Peurbachs Theoricae novae planetarum, Osiris, 3, 1987, p. 4-43.