Back

ⓘ Громадські організації Буковини в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.




                                     

ⓘ Громадські організації Буковини в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Протягом другої половини ХІХ ст. на території Буковини було утворено ряд громадських організацій, діяльність яких мала вагоме значення для суспільного життя краю. Так, у 1901 р. тут було офіційно зареєстровано 821 товариство. Серед них: просвітних – 38, касових і ощадних – 161, фахових – 33, співацьких – 16, добродійних – 37, читальних – 178, музичних – 8, наукових – 18 і т.д. Щоправда, газета" Буковина” справедливо писала, що значна частина названих товариств існувала лише на папері і тільки ледве половина діяла згідно із затвердженими статутними нормами. Однак це не могло зменшити значення діяльності активних громадських організацій Буковини.

                                     

1. Культурно-освітні товариства

Визначальною подією в житті українців Чернівців стало заснування першого українського товариства" Руська Бесіда” 1869 р. 14 26 січня 1869 р., у готелі" Під золотим ягням” відбулися установчі збори, на яких зібралося понад 200 чоловік з усіх куточків Буковини. На них затверджено статут нової організації та обрано її керівництво. Першим головою товариства став В.Продан. З цього часу українство міста мало осередок навколо якого групувалися усі національно свідомі люди.

"Руська Бесіда" спочатку засновувалася як касинове та просвітнє товариство. У першому статуті про її мету писалося: "Беседа руска єсть соєдінєніє для поднесєнія просвєщєнія і товарищеской жизни". Засобами досягнення поставленої мети мало стати заснування бібліотеки, видання корисних творів, газет і журналів, товариське життя.

У 70-х роках XIX ст. робилися спроби заснувати міжнаціональні просвітні товариства, які мали б об’єднати українське та румунське сільське населення краю і стати альтернативою національним об’єднанням. Так, 1877 р. було опубліковано заклик до вступу в "Общество для распространения общеполезных знаний между народов на Буковине". Організаційний комітет очолив майбутній митрополит Буковини Сильвестр Морар-Андрієвич. Навколо нового товариства розгорілася гостра дискусія, зокрема на сторінках газети "Слово".Один з дописувачів засудив таке об’єднання, особливо наголошуючи на тому, що його створює Морар – Андрієвич з метою румунізації українського населення. Інший зауважував: "Если будут позитиные данные, что румуны хотять, под фирмою общества распространяти свои исключительные тенденции, тогда належить русинамь выступити изь общества, но пока то належить приняти ся за дело и не руководитись пессимистическими воззрениями".

                                     

2. Молодіжні та спортивно-гімнастичні українські товариства

Заснування університету в Чернівцях сприяло активізації на Буковині молодіжного руху. На той час в краї вже існували учнівські об’єднання. Першим з них виникло товариство" Согласіє”.

                                     

3. Мистецькі товариства

Досить успішно у 80-90 роках XIX ст. розвивалося "Українське драматичне товариство", засноване у березні 1884 р. на чолі з С.Воробкевичем. В перший рік свого існування воно налічувало 44 члени. Товариство придбало необхідний реквізит, дало 6 театральних вистав, які мали касовий успіх.

                                     

4. Наукові товариства

12 липня 1902 р. заснувалося об’єднання, яке мало згуртувати українську інтелектуальну еліту, - "Історичне товариство". Першим головою організації став професор Чернівецького університету В.Мількович. Товариство вважало за необхідне підтримувати і стимулювати розвиток історичних, статистичних, етнографічних досліджень, віддаючи пріоритет українському буковинознавству. Уже в 1902-1904 рр. члени товариства заслухали реферат В.Мільковича про заснування картографії в історичних дослідженнях, О.Маковея "Науковий рух в початках в початках відродження Галицької Руси", Т.Бриндзана "Про гору Атос", П.Куліша "Платон і значення для розвитку людяності", О.Маковея "Хотинська війна у слов’янській поєзії".

                                     

5. Економічні товариства

Крім читалень робилися спроби заснувати економічні товариства. 20 вересня 1872 р. громада с. Берегомет Кіцманського повіту влаштувала собі за порадою "Руської Ради" позичкову касу. Ініціаторами цієї акції стали члени виділу громадської ради Дмитро Купчанко, Михайло Визирь, Іван Купчанко. Слідом за Берегометом подібні каси влаштовували у себе селяни громад Реваківці та Вителівки.

                                     

6. Релігійні товариства

Новим явищем для Буковини стало Церковне братство ім. Св. Тадея, статут якого як громадського обєднання був затверджений 1882 р. Власне саме церковне братство, яке обєднувало чернівецьких греко–католиків, виникло ще 20 січня 1834 р. Однак у 80-ті роки XIX ст. воно вийшло за рамки церковних справ, мало певний вплив на суспільні процеси, наближаючись за змістом діяльності до культурно-просвітницьких товариств. Товариство надавало допомогу своїм членам грошовими позичками, для чого було засновано касу взаємодопомоги, закупило шкільні підручники і забезпечувало ними бідних учнів, організовувало в церкві школу нотного хорального співу тощо. Братство намагалося контролювати діяльність буковинського греко-католицького декана Юліана Сембратовича. На цьому ґрунті виник гострий конфлікт, який тривав до смерті декана у 1884 р.

                                     

7. Література

1. Буковина: історичний нарис / Відп. ред. В.М.Ботушанський. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998. – 418 с.

2. Буковина, її минуле i сучасне. Філядельфія – Дітройт – Париж: Зелена Буковина, 1956. – 956 с.

3. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини XIX – початку XX ст. – Чернівці: Золоті литаври, 1999. – 574 с.

4. Чернівці: Історія і сучасність Ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто. В.М.Ботушанський, С.В.Біленкова, О.В. Добржанський та ін. За заг. ред. В.М.Ботушанського. – Чернівці: Зелена Буковина, 2009. – 586 с.