Back

ⓘ Пуні Іван Альбертович




Пуні Іван Альбертович
                                     

ⓘ Пуні Іван Альбертович

Іван Пуні народився на сімейній дачі в селищі Куоккала на Карельському перешийку тоді територія Великого князівства Фінляндського у складі Російської імперії, нині с. Рєпино в Курортному районі Санкт-Петербурга. Його батьки були вихідцями з Італії. Дід по батьківській лінії Цезар Пуні - відомий балетний композитор. Батько Альберт у православї Андрій Пуні - віолончеліст Маріїнського театру.

Початкову художню освіту здобув удома, брав уроки у Іллі Рєпіна, під впливом якого і вибрав шлях художника. Його батько мріяв про військову карєру сина, тому він був змушений навчатися в 1900-1908 роках у Миколаївській Військовій академії.

У 1910-1912 роках займався в академії Жуліана в Парижі. Після повернення до Петербурга познайомився з Давидом Бурлюком, Володимиром Маяковським, Велимиром Хлєбниковим, Казимиром Малевичем, брав участь у виставці "Союзу молоді".

У 1913 році знову вирушив до Парижа, де захопився кубізмом, виставляв свої роботи в Салоні Незалежних.

У 1915-1916 роках Іван Пуні був членом творчої спілки художників-авангардистів "Супремус", творцем якої був Казимир Малевич.

Його квартира в будинку, що належав батькові, на Гатчинській вулиці в Санкт-Петербурзі, де він жив після повернення з Парижа з дружиною, К. Пуні-Богуславською, від 1913 до 1915 року, була місцем зустрічей художників і поетів, авангардист і футуристів.

Пуні був ініціатором виставок "Трамвай "Б" і "0.10".

Разом з іншими художниками-супрематистами співпрацював з кооперативами декоративно-прикладного мистецтва в селах Вербівка і Скопці.

1919 року викладав у Художньому інституті у Вітебську під керівництвом Марка Шагала.

Іван Пуні був одружений з Ксенією Богуславською, яка теж була художником-авангардистом, а також дизайнером і поетесою. На початку 1920-х років вони емігрували - спочатку в Німеччину, потім у Францію. У цей період Пуні підписувався на французький манер Pougny на відміну від початкового італійського написання прізвища Pugni.

1946 року прийняв французьке громадянство. Помер у Парижі 28 грудня 1956 року.

Нагороди: Кавалер ордену Почесного легіону - 1947.

Офіцер ордену Почесного легіону - 1952.

                                     

1. Бібліографія, джерела

  • Лівшиц Б. Півтораокий стрілець: Вірші, переклади, спогади. - Л.: Рад. письменник, 1989. - с. 309-546 рос.
  • Віра Луре Спогади // "Студия" 2006, № 10 рос.
  • Лихачов, Д. С. Спогади. - Вид. 2-е - СПб.: "LOGOS", 1999. - С. 70-96 рос.
  • Шишанов В. А. Витебский музей современного искусства: история создания и коллекции. 1918 - 1941. - Минск: Медисонт, 2007. - 144 с.