Back

ⓘ Путна Вітовт Казимирович




Путна Вітовт Казимирович
                                     

ⓘ Путна Вітовт Казимирович

Вітовт Казимирович Путна 1893 - пом. 12 червня 1937) - радянський військовик, комкор, жертва сталінського Великого терору - розстріляний у 1937 році.

                                     

1. Біографія

Народився в квітні 1893 року в селищі Мацконяй Віленська губернія Російської імперії у селянській родині. Рано почав трудову діяльність: спочатку пастухом у своєму селищі, згодом чорноробом у Ризі. У 1913 р за революційну агітацію серед робітників Риги був поміщений у вязницю.

Після початку Першої світової війни був звільнений з вязниці і в 1915 році направлений на фронт, де отримав важку травму від отруєння газами. У 1917 р закінчив школу прапорщиків і направлений служити в один з полків 12-ї армії. Будучи молодшим офіцером, проводив революційну агітацію серед солдатів свого полку.

У квітні 1918 р разом з батальйоном, в якому служив, добровільно вступив до складу Червоної армії. У військовому відділі Вітебського Ради був організатором частин РСЧА.

З травня 1918 року - військовий комісар м. Вітебська. У серпні-вересні 1918 г. - військовий комісар 1-й Смоленської піхотної дивізії. З вересня 1918 по травень 1919 року - воєнком 1-ї Смоленської пізніше 26-ї стрілецька дивізії. Із травня 1919 року командир 228-го Карельського стрілецького полку, із липня і 2-ї бригади цієї дивізії. З грудня 1919 року - начальник 27-ї стрілецької дивізії.

Учасник Громадянської війни на Східному та Західному фронтах.

За успішне командування дивізією та особисті бойові заслуги на Східному фронті був нагороджений орденом Червоного Прапора.

Після розгрому військ Колчака в Сибіру передислокував дивізію на Західний фронт, де в боях з поляками її частини показали високу виучку та майстерність. За ці та особисті досягнення Путна був нагороджений другим орденом Червоного Прапора. Третій орден Червоного Прапора був удостоєний за придушення Кронштадтського повстання у березні 1921 року.

Брав участь у боях з "бандами на Нижній Волзі".

27-ю Омською стрілецькою дивізєю В. К. Путна командував до вересня 1922 року. Із 1922 по 1923 рік - Слухач Вищих академічних курсів при Військовій академії РСЧА.

З травня 1923 року - начальник і воєнком 2-ї Московської піхотної школи. З квітня по жовтень 1924 - начальник і воєнком Управління по військовий підготовці при інспекторі РСЧА. З листопада того ж року - помічник інспектора РККА по піхоті. У 1924 - 1925 роках - Військовий радник в Китаї. З жовтня 1925 - заступник начальника Головного управління РСЧА. З листопада того ж року - начальник Управління військово-навчальних закладів РСЧА. З лютого по червень 1927 року - командир і воєнком 2-го стрілецького корпусу. З серпня 1927 року - на військово-дипломатичній роботі: військовий аташе при повноважному представництві СРСР в Японії серпень 1927 - жовтень 1928, Фінляндії листопад 1928 - квітень 1929, Німеччини травень 1929 - липень 1931.

З липня 1931 року - командир і воєнком 14-го стрілецького корпусу. З січня 1932 до липня 1934 року - командувач Приморської групою військ Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. З липня 1934 року - військовий аташе при повноважному представництві СРСР у Великій Британії.

У 1936 відкликаний до СРСР і 20 серпня1936 року заарештований. На слідстві до нього застосовувалися тортури, після яких визнав себе винним в участі в антирадянській, троцькістській, військово-фашистській змові. Разом з М. М. Тухачевським, Й. Е. Якіром, І. П. Уборевичем Спеціальною присутністю Верховного суду СРСР 11 червня 1937 засуджений в страти. Розстріляний наступного дня.

Від 31 січня 1957 реабілітований.

                                     

2. Праці

  • Пятая армия в борьбе за Урал и Сибирь. - В первые дни. - На польском фронте. - Кронштадт 16 - 18 марта 1921 г. - В кн.: Этапы большого пути. М., 1962.
  • К Висле и обратно. М., 1927;
  • Восточный фронт. Штрихи. Изд. 2-е. М., 1959;
                                     

3. Посилання

  • Сторінка з інформацією про В. К. Путну на сайті суспільного центру "Мир, прогрес, право людини" імені Андрія Сахарова рос.
  • Біографія В. К. Путни на сайті "ХРОНОС" рос.
  • Сторінка з інформацією про В. К. Путну на сайті "Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898 - 1991" рос.