Back

ⓘ Руська трійця




                                     

ⓘ Руська трійця

"Руська трійця" - галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження.

                                     

1. Характеристика

Породжене в добу романтизму, воно мало виразний словянофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали виключно словянські імена. Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: "Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде".

Члени "Руської трійці" "ходили в народ", записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Гуртківці бачили свою мету в збиранні фольклору, поширенні освіти, доступних науково-популярних праць, написанні та виданні близьких народові творів. Усе це робилося задля високої ідеї національного відродження в Галичині. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Яків Головацький. Закарпаттям подорожував І. Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили зявлятися на Закарпатті.

Навколо "Руської трійці" обєднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени М. Ількевич, М. Кульчицький та ін. були звязані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи історію рідного народу, перекладаючи твори словянських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угруповання твердили, що русини Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову та культуру.

Діяльність "Руської трійці", викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших словянських народів, переступила межі вузького культурництва. Особливу пошану членів літературного угруповання мала поема "Енеїда" Івана Котляревського, фольклорні збірки Михайла Максимовича й Ізмаїла Срезневського, граматика Олексія Павловського, а також твори харківських романтиків.

Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових словянських діячів, "трійчани" укладають першу рукописну збірку поезії "Син Русі" 1833.

У 1834 році "Руська трійця" робить спробу видати фольклорно-літературну збірку "Зоря", в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд.

Істотною заслугою "Руської трійці" було видання альманаху "Русалка Дністровая" Будин зараз Будапешт, 1837 р., що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель Ідея словянської взаємності, що нею пройнята "Русалка Дністровая", споріднює її з Колларовою поемою "Slavy dcera" 1824, яка в значній мірі інспірувала діяльність "Руської трійці". Вплив на постання "Руської трійці" мав і чеський славіст Ян Ковбек.

"Русалку Дністровую" австрійський уряд заборонив. Лише 200 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано.

Гурток "Руська трійця" припинив свою діяльність 1843 року по смерті М. Шашкевича.

                                     

2. Вшанування памяті

  • 30 липня 2015 року в тому ж Івано-Франківську сквер, де стоїть цей памятник, перейменували на Сквер імені Руської Трійці.
  • 1 січня 2012 року в Івано-Франківську відкрили перший в світі памятник Руській Трійці скульптор Володимир Довбенюк.
  • У тому ж місті Івано-Франківськ також є Вулиця Маркіяна Шашкевича і Вулиця Івана Вагилевича.
                                     

3. Джерела та література

  • Енциклопедія українознавства: Словникова частина: / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. - Париж - Нью-Йорк: Молоде життя, 1955 - 1955.
  • Марунчак М. Маркіян Шашкевич на тлі доби. - Вінніпеґ: Загальна Бібліотека "УКТ", 1962. - 96 с.
  • М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький: бібліографічний покажчик / укл.: М. П. Гуменюк, Є. Є. Кравченко. - Львів: Львівська бібліотека Академії наук Української РСР, 1962. - 132 с.
  • Луців Л. Маркіян Шашкевич. - Нью-Йорк: в-во "Свобода", 1963. - 118 с.
  • Маркіян Шашкевич на Заході / упоряд., ред. і вступ Я. Розумний. - Вінніпег: Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, 2007. - 383 с.
  • Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. / І. Франко. - Львів: Накладом Укр рус. вид. спілки, 1910. - V, 444 c.
  • Kozik J. Ukrainski ruch narodowy w Galicji w latach 1830–1848. - Krakow, 1973. пол.
  • Шах С. О. Маркіян Шашкевич і галицьке відродження. - Париж-Мюнхен, 1961.
  • Ф. І. Стеблій Руська трійця // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій голова та ін. ; Інститут історії України НАН України. - К.: Наукова думка, 2012. - Т. 9: Прил - С. - С. 395. - 944 с.: іл. - ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Історія української літератури: у восьми томах / голова редколегії - Є. Кирилюк. - т. II. - Київ: Наукова думка, 1967.


                                     

4. Посилання

  • // Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / авт уклад. Ю. І. Ковалів. - Київ: ВЦ "Академія", 2007. - Т. 2: М - Я. - С. 361 - 362.
  • Письменники Західної України 30-50-х років XIX ст. - К., 1965. - 652 с.
  • Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацкого. Виданє друге З додатком творів: Івана Вагилевича і Тимка Падури. У Львові, 1913.