Back

ⓘ Пустовойт Руслан Костянтинович




                                     

ⓘ Пустовойт Руслан Костянтинович

Руслан Костянтинович Пустовойт - український військовослужбовець, розвідник, прапорщик Збройних сил України. Учасник російсько-української війни, доброволець. Позивний "Павук".

                                     

1. Короткий життєпис

Руслан Пустовойт родом з Маріуполя. З дружиною виховує двох дітей, сина і доньку.

Після окупації Криму російськими військами, коли на Донеччині почали озброюватись проросійські сили, Руслан пішов добровольцем в Добровольчий український корпус, - захищати свою країну, рідне місто і свою сімю. Адже, мав військовий досвід, - 1989 року служив у розвідбаті десантних військ.

                                     

2. Бойовий шлях

На фронт Руслан Пустовойт потрапив у середині липня 2014 року. На початку серпня його підрозділ воював в районі Савур-могили, а в 10-х числах був перекинутий під Іловайськ, де брав участь у перших штурмах. Після 20 серпня бійці ДУК були спрямовані на підсилення широкинського напрямку під Маріуполь, де зайняли позиції у південній частині Широкиного вздовж моря, і тримали оборону майже півроку. З травня до липня 2015 року Руслан зі своїм підрозділом 8-й окремий батальйон "Аратта" ДУК ПС воював в районі села Гнутове. Там дістав перше серйозне поранення в бою з ДРГ противника. Лікувався в лікарні імені Мечникова в Дніпрі, три місяці проходив реабілітацію. В жовтні 2015 року повернувся на передову в район Маріуполя, воював в Широкиному та Водяному.

27 червня 2016 року під час розвідки було виявлено опорний пункт противника в напрямку окупованого села Саханка. Руслан Пустовойт розробив операцію із "зачистки", яку було погоджено з військовим командуванням сектору і Генштабом. На підсилення групи Пустовойта виділено бійців 54 ОРБ і 73-го Центру ССО. Однак, Руслан, побоюючись витоку інформації, переніс операцію на кілька годин раніше. Як зясувалося пізніше, російсько-терористичні підрозділи вже знали про операцію і готували потрійну засідку, щоб взяти групу у кільце. А тоді, Руслан вирішив йти малими групами. Він йшов першим, позаду четверо розвідників з 54 ОРБ. На шляху Руслан Пустовойт виявив протипіхотну міну і старі окопи, в яких вже був склад із мінами. В комишах розвідник натрапив на росіянина з автоматом. Скориставшись моментом розгубленості противника, Руслан вдав із себе російського військового, накричав на автоматника і зайшов із ним в посадку, де були ще десятеро. Коли Руслан, продовжуючи "гру", зясував, хто в них старший, підскочили четверо українських розвідників, які йшли позаду. В результаті, з 11 російських бойовиків двох було вбито, один вбитий під час спроби втечі, 8 затримані і роззброєні. У той же час з боку Саханки почалися обстріли, російські терористи накрили мінометним вогнем і українських розвідників і своїх же, які потрапили у полон. Розвідники пообіцяли полоненим, що вони лишаться живими і будуть обміняні, якщо вдасться вивести їх з-під обстрілу. В подальшому полонені були передані СБУ. Вся група вийшла з бою без втрат. Прапорщика Пустовойта представлено до державної нагороди. Головне управління розвідки Міноборони оприлюднило імена бойовиків, захоплених у полон.

У вересні 2016 року Руслан Пустовойт перейшов до лав ЗСУ. Командир окремого взводу розвідки 54-го окремого розвідувального батальйону, в/ч А2076, м. Новоград-Волинський.

8 жовтня 2016 року під час перевірки території поблизу села Водяне Волноваський район група на чолі з Русланом натрапила на патруль противника, який було знешкоджено - двох вбито, один поранений втік, одного затримано. Полонений виявився командиром опорного пункту "Дерзкий", позивний "Філ".

22 листопада 2016-го Руслан Пустовойт вдруге був поранений. Під час патрулювання території між Водяним і Широкиним троє бійців потрапили у засідку, під кулеметний вогонь. Їм вдалося передати рацією координати терористів. Від поранення в голову загинув на місці Марян Каптованець "Молодий". Поранений в руку Сергій Кладько "Борець" майже кілометр тягнув пораненого командира, який втратив багато крові. Руслан був доставлений до реанімаційного відділення маріупольської лікарні, звідти - гелікоптером у Дніпро. В обласній лікарні Мечникова його оперували кілька бригад хірургів.

В грудні 2016 Руслан Пустовойт вже повернувся у Маріуполь.

                                     

3. Нагороди

За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обовязків

  • нагороджений орденом "За мужність" III ступеня 21.1.2017.

В грудні 2016 року нагороджений годинником від Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

                                     

4. Джерела

  • Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 11/2017 "Про відзначення державними нагородами України".
  • Історії російсько-української війни. Командир окремого взводу розвідки 54 ОРБ Руслан Пустовойт Павук // "Цензор. НЕТ", 14 лютого 2017.