Back

ⓘ Печерські літописні зводи




                                     

ⓘ Печерські літописні зводи

Печерські літописні зводи - гіпотетичні літописні компіляції, що передували появі "Повісті временних літ" і частково відобразилися в її тексті. Назва "Печерські" вказує, що вони велися в Печерському монастирі. За гіпотезою О.Шахматова, першим печерським зводом був звід 1073 ігумена Никона. Його використано в наступному літописному зводі - Початковому, укладеному бл. 1095 за печерського ігумена Іоанна. Редакції "Повісті временних літ" також розглядають як П.л.з. Виділяючи 3 редакції "Повісті временних літ", О.Шахматов вважав печерськими 1-шу і 3-тю редакції цього літописного зводу. 2-га редакція, згідно з цим поглядом, була укладена 1116 у Видубицькому Свято-Михайлівському монастирі його ігуменом Сильвестром.

Для послідовників О.Шахматова печерська атрибуція Початкового зводу та 1-ї редакції "Повісті временних літ" є безсумнівною. Звід Никона також вважають печерським. Проте частина вчених заперечує існування будь-якої літописної памятки 1070-х рр. або уявляє її не як печерський звід. 3-тя редакція "Повісті временних літ", на думку деяких дослідників, могла бути створена не в Печерському монастирі. До того ж гіпотеза про 3 редакції "Повісті временних літ" не раз критикувалася та була підтримана далеко не всіма вченими.

На сьогодні існування П.л.з. широко визнане в науці. І хоча в історіографії висловлювалися сумніви в самому факті ведення раннього літописання в Печерському монастирі не кажучи про відкидання участі Нестора в літописанні, існують підстави його передбачати. У тексті "Повісті временних літ" містяться оповіді про монастир, а також слова від першої особи і фрагменти, де автор ідентифікує себе з Печерською громадою. Інтерпретація цих даних у світлі історії літописання - предмет дискусій.

Також традиційно вважається, що печерське літописання велося у 12 ст., що відобразилося в Київському літописі. Тобто якісь печерські зводи існували і після "Повісті временних літ". Проте для 12 ст. ведення літописання в цій обителі не є самоочевидним і не спирається на прямі дані джерел. Більше того, саме уявлення про домонгол. літописання як послідовність цілісних літ. творів - зводів - є лише однією з гіпотез, хоча й найбільш поширеною.

                                     

1. Джерела та література

  • Арістов В.Ю. Печерські літописні зводи // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій голова та ін. ; Інститут історії України НАН України. - К.: Наукова думка, 2011. - Т. 8: Па - Прик. - 520 с.: іл. - ISBN 978-966-00-1142-7.

Література

  • Алешковский М.Х. Повесть временных лет: Судьба литературного произведения в Древней Руси. М., 1971
  • Його ж. Повесть временных лет, т. 1. Пг., 1916
  • Толочко О. "Нестор-літописець": Біля джерел однієї історіографічної традиції. "Київська старовина", 1996, № 4/5
  • Черепнин Л.В. "Повесть временных лет", ее редакции и предшествующие ей летописные своды. В кн.: Исторические записки, т.25. М., 1948
  • Толочко А.П. Перечитывая приписку Сильвестра1116 г. В кн.: Ruthenica, кн. 7. К., 2008.
  • Шахматов А.А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. СПб., 1908
  • Шахматов А.А. Киево-Печерский Патерик и Печерская летопись. В кн.: История русского летописания. СПб., 2003