Back

ⓘ Мара




Мара
                                     

ⓘ Мара

Мара - словянська богиня. Марена символізує Богиню води. Марену пов’язували із сезонним умиранням та воскресінням природи та обрядами викликання дощу. Вона може поставати у двох іпостасях: то сердитою царицею-водицею, то прекрасною супутницею бога Купайла. Марена - богиня, яка втілює у собі красу і грацію. Особливий її розквіт спостерігається 1 березня, коли проганяється зима та в ніч на Івана Купала, коли вона очищає людські душі від гріха.

У творах міфологів 19 століття, таких як Карел Яромір Ербен, Шимон Матусяк, Грегор Крек або ранній Ян-Гануш Махал, Марена розумілася як богиня смерті. Цю фальсифікацію було зроблено Вацлавом Ганкою на основі старого чеського словника "Mater Verborum", де Марена ототожнюється з Гекатою і Прозерпіною.

У словян зустрічаються також і її інші імена: Марена, Морена, Моржана. У західних словян Вона іменується Маржана чи Марцана. Це імя Мари родинно таким словам, як: "мор", "морок", "марево", "примара", "хмара", "мерзнути", "смерть".

За давньоруською легендою, Мара - дружина Чорнобога.

Володіння Марени, відповідно до давніх легенд, знаходиться за чорною річкою Смородиною, яка розділяє Явь і Навь, через яку перекинуто міст з калини, який охороняється змієм. Марена втілює собою "мару" - мертву воду, тобто силу, яка загоює рани. Але смерть не є повне переривання життя як такого, але - лише перехід до життя іншого, до нового Початку, бо так вже належить, що після зими, яка забирає із собою все віджиле, завжди настає нова весна.

Згідно з повірям, вічно ганяється за богинею неба Колядою, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та встановити вічну ніч. Давні русини щовесни, напередодні нового землеробського року робили опудала Мари, які спалювали або топили у воді. Існує повіря, що Морена ковтає Сонце взимку.

У сучасному "міському фольклорі" Дрогобича Маруна згадана як міська богиня, нянька мертвих дітей мати мертвих і ненароджених, яка мешкає на старому "польському" кладовищі і керує Дрогобицьким потойбіччям, "зваблює на смерть живих: у повен місяць, перетворюється на вродливу жінку, яка заманює чоловіків на цвинтар." Таке трактування знаходимо у творах Олега Стецюка.

                                     

1. Доньки Мари

Разом зі Змієм породила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу в різних джерелах подаються різні назви:

  • Навія або Нивея-Танцівниця - міфічна потвора, що несла людям божевілля. Зображувалася у вигляді потворної баби, що несамовито регоче, закотивши очі під лоба За П. Трощиним.
  • Глуханя або Глухея - міфічна потвора, що відбирала в людей слух і мову. Зображувалася потворною бабою без вух і рота. За П. Трощиним.
  • Лінь або Сухея - висушує людину, як дерево.
  • Глядея - може до божевілля замучити людину безсонням.
  • Лякливиця - міфічна потвора, що несла людям переляк, боязкість тощо. За П. Трощиним.
  • Гнітея - несе пригноблення, відбирає апетит, викликає нудоту.
  • Очниця - міфічна потвора, що осліплювала людей, несла їм хворобу очей. Зображувалася потворною брудною бабою з гнилими очима За П. Трощиним.
  • Лідниця або Ледея - міфічна потвора, що несла простуду, відморожувала людям кінцівки тощо. Зображувалась у вигляді обледенілої баби, в якої замість очей - дві крижини За П. Трощиним.
  • Коркуша - потвора, що заражала людей коростою, віспою, обкидала чиряками і струпами тощо. Зображувалась коростявою, конопатою бабою, вкритою струпами та гнилими виразками. За П. Трощиним.
  • Гризачка - міфічна потвора, що несла людям хворобу серця. Зображувалася червякоподібною істотою, в якої над посинілою тонкою верхньою губою зависали гострі хижі зуби. За П. Трощиним.
  • Ломота або Ломея - міфічна потвора, що несла людям хворобу кісток, кінцівок, нарости на суглобах тощо. Зображувалась у вигляді потворної баби з вивернутими кінцівками, повернутою назад головою тощо. За П. Трощиним
  • Черевуха - міфічна потвора, що несла людям хворобу шлунка та інших нутрощів. За П. Трощиним.
  • Трясовиця Пропасниця, Лихоманка або Трясея - міфічна потвора, що несла людям гарячку, смерть. За П. Трощиним. Також Бісиці-трясиці - серйозні захворювання, вважалися "дочками Ірода царя" та зображувалися у вигляді голих жінок диявольської подоби з крилами.
  • Жовтяниця або Жовтуша - потвора, що несла людям жовчну хворобу. Її уявляли висохлою немічною бабою з жовтими очима і лицем. За П. Трощиним.
  • Гринуша - викликає хрипоту, кашель, бронхіт.
  • Кікімора - богиня сновидінь. Уявлялась сонливою, блідою дівою, яка жила в людській оселі у комині чи запічку За О. Афанасьєвим
  • Вогневиця або Огнея - міфічна потвора, що несла людям високий жар тіла, тиф та інші хвороби. Зображувалась у вигляді кістлявої баби, в якої великі лихі очі палають вогнем. За О. Афанасьєвим.
  • Пухнея - пускає набряки по тілу.
                                     

2. Посилання

  • Мара // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  • Українська міфологія / Упорядник Валерій Войтович. - К.: Либідь, 2002. - 664 с.; іл. ISBN 966-06-0273-1.