Back

ⓘ Вій




Вій
                                     

ⓘ Вій

Вій - персонаж української демонології, що володіє довгими й густими віями, через які нічого не бачить. Коли нечиста сила піднімає вії, його погляд вбивчий і руйнівний. Найповніше описаний та популяризований Миколою Гоголем в однойменній повісті.

                                     

1. Образ Вія

У Вія довгі важкі вії чи повіки, які він не може сам підняти, тому зазвичай сліпий. Коли його слуги з нечистої сили піднімають їх вилами чи гаками, Вій вбиває того, на кого погляне, його погляд може зруйнувати хату. В етнографії висловлюється припущення про те, що саме з цим образом повязані повіря "про недобрі очі та зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується".

Вій має паралелі з іншими фольклорними й міфічними персонажами: святим Касяном, "шолудивим Бунякою", Солодовієм Буніо. Всіх їх обєднує спільна риса - довжелезні вії, брови чи повіки, та вбивчий, руйнівний погляд. Також в народних переказах Західної України ці риси приписувались Іуді після того, як він зрадив Христа. На Поліссі в подобі страшної жінки з довгими віями уявлялася Смерть.

Миколою Гоголем Вія було популяризовано через однойменну повість, де він постає як приземкуватий, клишоногий дід з довжелезними повіками, тіло якого залізне. Вій присипаний землею, важко ступає, постійно спотикаючись, його оточує різноманітна нечиста сила.

                                     

2. Трактування образу

Вієві, як і різній іншій нечистій силі, приписувалася сліпота, що вказує на його стосунок до потойбічного загробного світу. Також можливо, що Вій це дух вітру, - з ним повязували смерчі та вихори. Згідно з окремими етнодослідженнями, прообразом Вія був половецький хан Боняк, "шолудивий Буняк", який 1069 року здійснив напад на Київ.

Разом з тим існує думка, що Вія як окремого персонажа не існувало до Гоголя. Письменник вигадав його, видавши Вія за персонажа народних вірувань, при цьому змішавши різні народні мотиви. На це вказує зокрема надмір ознак, типових для істот іншого світу, та згадка серед слуг Вія гномів які є персонажами західноєвропейської міфології. Слуги Вія більше нагадують алегоричних демонів з картин Босха, ніж персонажів народної демонології. Також у Гоголя не погляд Вія вбиває головного персонажа Хому, а Хома сам гине від власного страху.

                                     

3. Вій у мистецтві

  • "Вій" 2009 - містерія-буф № 2 для симфонічного оркестру Cергія Ярунського.
  • "Вій" 1996 - короткометражний анімаційний фільм.
  • "Вій" 1967 - художній фільм.
  • "Вій" 1835 - повість Миколи Гоголя.
  • "Вій" 1909 - німий короткометражний фільм.
  • "Вій" 2000 - сюїта для двох фортепіано Ірини Алексійчук.
  • "Вій" 1912? - музика до вистави. Композитор Михайло Коссак.
  • "Вій" 1980 - опера-балет Віталія Губаренка.
  • "Вій" 2014 - художній фільм.
  • "Вій" 1916 - німий фільм.

Також український виробник жувальних гумок NEPTUN виробляв серію гумок з наклейками під назвою "Вій" з зображеннями монстрів.

                                     

4. Джерела

  • Левкиевская Е. Е. К вопросу об одной мистификации, или Гоголевский Вий при свете украинской мифологии // Studia mythologica Slavica. - Ljubljana: Piza, 1998. - Т. 1. - С. 307 - 315.
  • Народні вірування, демонологія, космогонія. Г. Скрипник, О. Курочкін Українська минувшина, етнографічний довідник
  • Анисов Л. М. ред. Славянская мифология. Энциклопедический словарь. М.: Эллис Лак, 1995. - 416 с.
  • Ґейштор А. Словянська міфологія / Александр Гейштор ; пер. з пол. С. Гіріка. - К.: КЛІО, 2014. - 415 с.
                                     

5. Посилання

  • Вій // Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / проф. Є. Онацький. - Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. - Буенос-Айрес, 1958. - Т. 1, кн. II: Літери В - Ґ. - С. 166. - 1000 екз.