Back

ⓘ Додаток (мовознавство)




                                     

ⓘ Додаток (мовознавство)

Додаток, також обєкт - другорядний член речення, який означає предмет, на який спрямована дія або по відношенню до якого ця дія відбувається і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного. Відповідає на питання непрямих відмінків:кого? чого? кому? чому? що? ким? чим? на кому? на чому?. У синтаксичному розборі підкреслюється рисками: - - - - - - -

Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше додаток виражається іменником та співвідносними з ним займенниками, рідше прикметником, числівниками.

Додатки поділяються на прямі додатки та непрямі додатки.

До прямих додатків можна поставити запитання кого? що?. Вони стоять у реченні в знахідному відмінку.

Я побачив кого? гарну дівчину. Футболісти кидають що? мяч.

Прямі додатки можуть виражатися також родовим відмінком, коли при перехідному дієслові є частка не, або коли дія переходить лише на частину обєкта:

Я не люблю ненависті в собі Дмитро Павличко Тоня діловито наливає з бідона води Олесь Гончар

В усіх інших випадках додатки непрямі. Перед непрямими додатками можуть стояти прийменники:

читати дитині, принести матері, малювати олівцем, розізлитися на дружину.