Back

ⓘ Є




Є
                                     

ⓘ Є

У староукраїнській графіці у звязку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма позначалося графемами е, є, які вживалися у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання памяток. У XVI столітті, крім рукописної, зявилася друкована форма літери.

Сучасне графічне оформлення походить від малої літери є "гражданського шрифту".

Вперше у сучасну українську графіку літеру є запровадили укладачі альманаху "Русалка Дністровая" 1837 Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

                                     

1. Використання

В позиції після приголосного літера є означає одну фонему, на початку слова і після голосного, апострофа та мякого знака є означає дві фонеми: j + е.

Літера є позначає мякість попереднього приголосного:

  • після подовжених приголосних л і т, які асимілювали наступний і.
  • у формах середнього роду прикметників мякої групи на кінці основи сине - синє, літне - літнє

Є буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

У старословянській кириличній писемності літера є мала також числове значення "пять", у глаголичній - "шість". Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає "восьмий". До введення в абетку літери ґ мала значення "сьомий": ложа "Є", розділ "є". При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 8-є, кабінет 4-Є.

                                     

2. Посилання

  • Є // Словник української мови: в 11 т. - К.: Наукова думка, 1970 - 1980.
  • Є // Словник української мови: у 20 т. - К.: Наукова думка, 2010 - 2020.
  • Є - Енциклопедія сучасної України
                                     

3. Література

  • Півторак Г. П. Є // Українська мова: енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський. - К.: Українська енциклопедія, 2000. - ISBN 966-7492-07-9.
  • Українська радянська енциклопедія: у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. - 2-ге вид. - К.: Головна редакція УРЕ, 1974–1985.