Back

ⓘ Дублювання українською




                                     

ⓘ Дублювання українською

Дублювання українською - озвучення відеопродукції українською мовою.

У період радянської окупації України дублювання українською іншомовних фільмів практично не відбувається, в першу чергу через політику інтернаціоналізації та русифікації СРСР. З проголошенням незалежності України в 1991 році ситуація не змінилася й Україна практично не мала ринку дублювання українською аж до 2006 року. Після ухвалення закону про обовязкове дублювання фільмів українською мовою у 2006 році ситуація кардинально змінилася, почали зявлятися професійні студії дублювання найвищого рівня, а ринок дублювання українською почав стрімко розвиватися.

                                     

1.1. Історія україномовного дублювання 1960-ті - поч. 1990-тих

Дублювання російською мовою у СРСР розпочалося у 1935 році, але в цей період ще не відбувалося дублювання українською мовою, а українські працівники не брали участі у дублюванні, не зважаючи на появу у кінопресі України у 1936 року гіпотетичних згадок про можливу економічну доцільність україномовного дубляжу іноземних стрічок навіть для маленького ринку України з його 25-50 кіноекранами. Зокрема, у статті в Радянському кіно під заголовком До проблеми дубляжу Є. Солєв у березні 1936 року висловлює гіпотетичне припущення, що якщо знизити десь вдвічі ціну дублювання з поточних 120 тис. карбованців за фільм, до ~50 тис. карбованців за фільм, то дубляж може бути економічно вигідним не лише для російськомовного дубляжу який автор вказує має десь ринок у 250 фільмокопій, а й для україномовного дубляжу менших територій, як от України з її 25-50 фільмокопіями. На жаль далі журнальних припущень тези Солєва не пішли - в той час як з 1930-60-х роках в Москві масово створюються російськомовні дубляжі іноземних стрічок, в УРСР дублювання українською іноземних стрічок у цей період так і не розпочалося.

Слід зазначити важливу термінологічну особливість кіновиробництва Радянської України: насправді дублювання українською для окремих фільмів вироблених російською на кіностудіях України Київській, Одеські та Ялтинській відбувалося вже з початку запровадження "ери звукового кіно" у 1930-х роках, але керманичі українських радянських кіноструктур завжди називали такий дубляж "озвученням" чи "тонуванням", не зважаючи на те що часто абсолютно інші актори озвучували російських акторів що брали участь у фільмах виробництва УРСР. Прикладом україномовного дубляжу того часу є наприклад україномовний дубляж фільму Українфільм Одеса Раз улітку 1936, який за повідомленням тогочасної преси "вироблявся в українському та російському варіантах". Однак, наразі окрім Раз улітку відомо лише про кілька інших російськомовних фільмів вироблених кіностудіями УРСР чи інших республік СРСР у 1930-х роках й також дубльованих українською мовою як от наприклад Виборзька сторона 1938.

Кінодублювання українською в УРСР стало більш поширеним лише на початку 60-х років коли перші україномовні дубляжі кіностудій не-УРСР зявилися на Кіностудії Довженка. Слід зазначити, що й далі "іноземні" стрічки з країн не-СРСР дублювалися виключно російською мовою в Москві - в УРСР на Кіностудії Довженка парткерівництво дозволяло дублювати українською лише окремі іншомовні фільми з інших республік СРСР та окремі російськомовні фільми виробництва кіностудій УРСР. Аби поінформувати українську громадськість про україномовні фільми, для, переважно, сільських кінотеатрах у той період у УРСР видавалися республіканський україномовний щомісячник "Нові фільми", де писалося які фільми виходять в прокат українською, однак вже для міських кінотеатрів УСРС використовували вже краще оформлене Всесоюзне російськомовне видання "Новиє фільми". Загалом переважна кількість художніх фільмів, які вироблялися в Радянський Україні у цей період були зняті російською з залученням російських акторів у головних ролях, й вони лише згодом отримували дубляж українською у пост-продакшині, але й то лише деякі. Серед художніх фільмів виробництва кіностудій Грузії, Росії та України, у цей період були дубльовані українською такі фільми як Тарас Шевченко 1951, Іван Франко 1956, Таємниця двох океанів 1957, Таємниця Дімки Кармія 1960, Григорій Сковорода 1960, Людина без пашпорту 1965, Державний злочинець 1965, Акваланги на дні 1965, Невловимі месники 1966, Республіка ШКІД 1966, Вій 1967, Циган 1967, Ця тверда земля 1967, Помилка Оноре де Бальзака 1968, Експеримент доктора Абста 1968, Щит і меч 1968, Білі хмари 1968, Чортова дюжина 1970, Родина Коцюбинських 1970, Один з нас 1970, Жодного дня без пригод 1971, Іду до тебе… 1971, Відвага 1973, Ні пуху, ні пера 1973, Докер 1973, Абітурієнтка 1973, Йду своїм курсом 1974, Прощавайте, фараони! 1974, Там, вдалині за рікою 1975, Канал 1975, Анна і командор 1975, Важка вода 1979, "Мерседес" втікає від погоні 1980, Останній гейм 1981, Військово-польовий роман 1983, У привидів у полоні 1984, Вир 1984, Легенда про безсмертя 1985, Женихи 1985, Вклонись до землі 1985, Все перемагає любов 1987, Руда фея 1987, Кішка, яка гуляла, як сама собі знала 1988, Дама з папугою 1989, Морський вовк 1990, Ніагара 1990 та Танго смерті 1991.

Але вже наприкінці 1960-х, після посилення політики інтернаціоналізації, почався поступовий перехід на створення фільмів на кіностудіях УРСР лише російською мовою, без додаткової версії з україномовним дубляжем, а російськомовні стрічки з інших республік СРСР перестали дублювати українською. Політика СРСР так званої інтернаціоналізації, мала на меті прискорити процес денаціоналізації народів СРСР та створити новий російськомовний "радянський народ". В українському контексті, інтернаціоналізація означала відтіснення культури та мови української нації на другий план та підвищення російської культури та мови на перший. Відповідно технологія виготовлення та допуску в кінопрокат УРСР кінострічок була зорієнтована на те, щоб в кінотеатрах панувала російська, а не україська мова. Одним з найефективнішим механізомом русифікації у тих часах було те що у той період створювати дубльовану українською версію українським кіностудіям Київська кіностудія Довженка, Одеська кіностудія та Ялтинська кіностудія дозволялося лише після того, як фільм вже кілька місяців демонструвався російською мовою. Ще одним дієвим механізмом русифікації у тих часах було те, що всі фільми виготовлені в СРСР не допускався до прокату, поки їх не приймала московська комісія, отже, фільми, які були відзняті українською мовою, для комісії доводилося дублювати російською мовою. Українські режисери, які поспішали випустити свої стрічки в прокат, надавали перевагу виготовленню фільмів одразу російською мовою і як наслідок цього з двох десятків фільмів, які щорічно ставилися на Київській кіностудії Довженка, тільки два-три виготовлялися українською мовою, на Одеській та Ялтинській кіностудіях взагалі не зняли жодного повнометражного україномовного в оригіналі фільму. У наслідок вищезгаданих причин, як економічних, так і технологічних та організаційних, кінострічки у міських та сільських кінотеатрах України виходили переважно російською мовою. Загалом, в УРСР політика інтернаціоналізації була надзвичайно успішною, не в останню чергу завдяки поширенню російськомовного дубляжу фільмів в українському кінопрокаті та теле-показах.

В наслідок більше 70-років потужної політики русифікації України за часів СРСР, до 1991 року, коли Україна відновила незалежність, український кінематограф практично вмер і виробництво фільмів українською мовою на Ялтинській, Одеській та Київській кіностудіях припинилося, натомість на цих студіях переважно знімали російськомовні радянські фільми для всесоюзного вжитку. Перед початком розпаду СРСР українська мова практично повністю була витіснена з українського кінопрокату: наприкінці 80-х репертуар кінотеатрів в УРСР був на 99 % російськомовним, навіть стрічки вироблені на українських кіностудіях до яких існував україномовний дубляж демонструвалися переважно в російськомовному варіанті. Так у 1989 році в кінопрокаті УРСР було показано 280 нових фільмів, з них лише один демонструвався українською мовою. Відомий режисер Микола Мащенко назвав цей період останніх брєжнєвських років застою "нещадною інквізицією", результатом якої стала повна деукраїнізація кіномистецтва. Як наслідок русифікаторської політики Радянського Союзу, станом на 1980 рік, за даними газети "Культура і життя", діючий фільмофонд України становив 2967 фільмів, з них дубльованих або тих, що мали оригінальне україномовне озвучення українською мовою - 235, основна маса з яких була старіші стрічки. За даними видання "Історична правда" з 378 фільмів, що вийшли на екран з кіностудії Довженка за радянський період 1930 - 1991 років, цілком україномовних зняли лише 22 десь 6 %. За словами кіноісторика Лариси Брюховецької, Кіностудія імені Олександра Довженка доклала значних зусиль до поширення русифікації в Україні, зокрема заборонивши створення українського дубляжу до більшості стрічок власного виробництва. Одним з найвідоміших прикладів такої заборони та відмови кіностудії створити україномовний дубляж був фільм "У бій ідуть лише "старі". Згідно з листом виконувача обовязків директора кіностудії ім. О. Довженка Гліба Шандибіна Голові Держкіно УРСР Василю Большаку від 24 вересня 1973 року, Шандибін просив дозволу не створювати український дубляж фільму, хоча за існуючим тоді правилом фільми, зняті в союзній республіці, повинні були мати дві повноцінні мовні версії - російською та мовою республіки. У своїй аргументації чому це слід зробити, Шандибін мотивував це тим що "всі персонажі спілкуються російською мовою, мовою, яка є звичною, загальнозрозумілою та узаконеною мовою нашої Радянської Армії. … Дубляж фільму українською в даному випадку просто неможливий, оскільки дубляж зруйнував би драматургію; і найголовніше - зникне дуже важлива для фільму тема інтернаціоналізації. Просимо вашого дозволу здати фільм тою мовою, якою він знімався без дублювання українською мовою".

Відповідно, станом на початок 80-х років, в Радянській Україні більшість іншомовних ігрових фільмів дублювалися російською мовою на Кіностудії імені Олександра Довженка, а більшість анімаційних фільмів, теж російською, - на студії "Київнаукфільм". Пізніше, наприкінці 1980-х, на базі Кіностудії імені Олександра Довженка була створена студія "Хлопавка" студія "Синхрон" і вже на початку 1990-х років ця студія "Хлопавка" дублювала російською мовою такі хітові іноземні фільми як "Злиття двох місяців", "Дика орхідея", "Всенічна спека", "Термінатор", "Скинь маму з поїзда", "Немає виходу" тощо й згодом надавала цей дубляж російським кінодистрибюторам, які зробили успішний прокат цих стрічок з російськомовним дубляжем у багатьох країнах Росії/СНД.

                                     

1.2. Історія україномовного дублювання До 2006 року

За словами мовознавця та кінокритика Юрія Шевчука, причиною, чому до 2006 дублювання українською практично не відбувалося, було те, що Україна в той період лишалася культурною колонією Російської імперії. Через відсутність українського дубляжу в українських кінотеатрах, станом на 2006 рік в Україні фактично не існувало власної системи кінопрокату, тобто власного суверенного кіноринку, й відповідно до 2006 року Україну можна було вважати всього лише частиною російського ринку кінопрокату. Як влучно описав ситуацію з домінацією росдубляжу в Україні у 2008 році кореспондент впливового видання Variety, "основні кіностудії впала мало не на третину". В Українських ЗМІ тоді, у 2010, повідомляли що депутати-регіонали Дмитро Табачник, разом з Вадимом Колесніченком, Іриною Бережною, Олексієм Костусєвим та Володимиром Семиноженком, лобіюють інтереси російських дистрибюторів що прагнуть повернути російський дубляж в Україні.

Зусилля Табачника та Ко. були частково успішними і згодом тогочасний Міністр культури та туризму України Михайло Кулиняк повідомив громадськість що у червні 2010 року кабмін скасував постанову КМУ "Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів" від 18 січня 2008 року. На зміну старій постанові була прийнята нова постанова від 21 червня 2010 року № 551 "Про внесення змін до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів", яка дозволяє дублювати фільми будь-якою мовою, але сам процес дублювання повинен відбуватися в Україні й якщо фільм дубльовано не українською мовою то іншомовний дубляж обовязково має супроводжуватися українськими субтитрами. Відповідно, згідно з новою постановою фільми, дубльовані за межами України або фільми, дубльовані іншою мовою без українських субтитрів, на український ринок не допускаються, за винятком фестивального та арт-хаусного кіно у кількості не більше 10 фільмокопій.

                                     

1.3. Історія україномовного дублювання Постанова КМУ № 168 від 1 лютого 2012 року

Згідно з постановою КМУ № 168 від 1 лютого 2012 року було вилучено підпункт б) пункту 10 "Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів". Вилучивши зі згаданого Положення норму, яка вимагала обовязкового дублювання або озвучення фільму на території України, КМУ позбавила дистрибюторів стимулу здійснювати прокат іноземних фільмів в Україні українською мовою.

                                     

1.4. Історія україномовного дублювання Спроба знищити студію дублювання "Ле Дуєн" 2012

5 квітня 2012 року податкова міліція вилучила обладнання найбільшої української студії дубляжу "Ле Дуаєн" Le Doyen Studio, яка в той час дублювала близько 60 % стрічок в Україні. Офіційною причиною стала, начебто, несплата податку на додану вартість компанією B&H у обсязі більш як 10 млн гривень. Однак у діях податківців українські інтелектуали вбачили незаконне блокування роботи найбільшої студії україномовного дубляжу проросійськими політиками Партії Регіонів Вадимом Колєстніченко, Іриною Бережною, Дмитром Табачником, Олексієм Костусєвим, Володимиром Семиноженком, Оленою Бондаренко тощо, які ще з самого початку запроваждження українського дубляжу лобіювали інтереси російських дистрибюторів, що прагнули повернути російський дубляж в Україну та одночасно скасувати український дубляж для українського кінопрокату. Крім того, у організації рейду ДПСУ на Le Doyen також звинуватили бізнесменів-конкурентів B&H з орбіти впливу Партії регіонів, котрі активно виступали за обмеження україномовного дубляжу на користь російського та протягом багатьох років займалися лобіювання скасування норми закону про український дубляж, для ослаблення позицій B&H; зокрема, як можливого ініціатора рейдерства на Le Doyen називали Антона Пугача - засновника, власника та керівника мережі кінотеатрів Multiplex, до управління якої зокрема нібито була причетна сама Ірина Бережна.

Рейд на студію Le Doyen мав широкий суспільний резонанс й у квітні 2012 року 2012 року українські інтелектуали влаштували ряд мітингів під Кабінетом Міністрів проти наступу влади на український дубляж. 12 квітня 2012 року податкова повернула майно студії і вона відновила свою роботу.

Через чотири роки, восени 2016, стало відомо, що компанія B&H Film Distribution власник Le Doyen Studio урешті-решт таки виграла позов проти Державної податкової служби України ДПСУ у Верховному суді України. Відповідно, вище згаданий суд постановив, що ДПСУ діяла незаконно а всі протиправні стягнення податкової мають бути повернуті у повному обсязі.



                                     

2. Перші стрічки, дубльовані українською

Одним з перших анімаційних фільмів що вийшов 15 червня 2006 року в український широкий кінопрокат дубльованим українською, був фільм Тачки 2006. Стрічку дублювали на студії "Pteroduction Sound", а переклад виконав Олекса Негребецький, що прославився своєю адаптацією серіалу Альф для каналу ICTV. Українськими голосами мультфільму стали Остап Ступка, Ольга Сумська, Юрій Коваленко, Олександр Ігнатуша, Андрій Середа та інші. Задля дослідження попиту на нововведення, мультфільм пустили у прокат і українською, і російською мовами, з однаковою кількістю фільмокопій. Після закінчення прокату мультфільму, зясувалося - українська версія перемогла з перевагою у 15 %.

Перший художній фільм, що вийшов 13 липня 2006 року в український широкий кінопрокат дубльованим українською був фільм "Пірати Карибського моря: Скриня мерця" 2006. Тут головного героя Джека Спароу дублював соліст гурту Танок на Майдані Конґо Олег "Фагот" Михайлюта.

                                     

3.1. Українські студії дублювання Професійні студії

З часом для дублювання фільмів в Україні стали зявлятися студії найвищого рівня. Першою свою філію в Києві відкрила петербурзька студія "Невафільм". Згодом дублювати фільми почали як великі студії звукозапису, такі як AdiozProduction, Postmodern Postproduction, Tretyakoff Production, так і невеличкі студії як наприклад Lemma, Pteroduction Sound, CineType, Kyiv Postproduction, AAASOUND та інші. Паралельно з дубляжем винятково для кінотеатральних стрічок, розвиток отримали також студії багатоголосого закадрового перекладу, такі як Так Треба Продакшн, Студія дубляжу каналу 1+1, що працює на базі студії імені Довженка та інші. На цій та інших студіях звукозапису та дубляжу вперше в Україні було зроблено повноцінні дубляжі деяких серіалів наприклад на замовлення телеканалу 1+1 було створено україномовний дубля серіалів Теорія брехні англ. "Lie to me", Секс та Каліфорнія англ. "Californication") тощо. На початку ж 2009 року відкрилася студія Le Doyen Studio, що стала першою українською студією дубляжу, що отримала сертифікат "Студія Dolby Premier". Другою студією, що отримала сертифікат "Студія Dolby Premier" стала студія Postmodern Postproduction входить в FILM.UA Group яка отримала відповідний сертифікат у жовтні 2012 року.



                                     

3.2. Українські студії дублювання Аматорські студії

Наприкінці 2000-х / на початку 2010-х років почали зявлятися й аматорські студії дубляжу та озвучення. До них належать "Омікрон", UkrDub, FanVoxUA та інші. Після закриття Омікрону у 2017 році, на ринку фандаб студій зявилося декілька нових гравців, зокрема НеЗупиняйПродакшн, DniproFilm тощо.

                                     

4. Українські актори дубляжу

З початку заснування україномовного дубляжу у 2006 році зявилася ціла плеяда впізнаваних голосових акторів українського дубляжу, серед яких найвідомішими є Євген Малуха відомий як український голос Альфа з однойменного культового серіалу та Юрій Коваленко відомий як український голос Сирника у фільмі Тачки - першому повнометражному анімаційному фільмі-блокбастері, що демонструвався в кінотеатрах України з українським дубляжем.

Також до дублювання українською активно залучаються зірки українського шоу-бізнесу. У дублюванні анімаційного фільму Карлсон, який мешкає на даху 2002 брали участь низка відомих співаків, зокрема Олег Скрипка та Ані Лорак. Над мультфільмом Теркель і Халепа 2004 працювала ціла низка знаменитостей: Потап, Олег Скрипка, Фагот та Фоззі гурт ТНМК, Фома гурт Мандри, Вадим Красноокий гурт Mad Heads, Катя Chilly, Віталій Козловський, Lilu, Вася Гонтарський "Вася Club", DJ Romeo і Степан Казанін Квартал-95. У мультфільму Хортон 2008 можна почути голоси шоуменів Павла Шилька DJ Паша та Володимира Зеленського Квартал-95. Головні герої стрічки "13-й район: Ультиматум" 2009 в українському прокаті говорили голосами Євгена Кошового Квартал-95 та Андрія Хливнюка соліст гурту "Бумбокс".

                                     

5. Відсоток українського озвучення в кінопрокаті

Згідно з щорічним моніторингом ГО "Простір свободи" та інтернет-видання "Тексти", частка озвучення українською дублювання або багатоголосого озвучення є наступною:

  • 2019 - 89.0 %: озвучення українською україномовний оригінал**, дублювання або багатоголосе озвучення; 10.0 %: озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри.
  • 2013 - 69.3 %: озвучення українською дублювання або багатоголосе озвучення; 30.7 %: озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри;
  • 2010 - 65.6 %: озвучення українською дублювання або багатоголосе озвучення; 34.3 %: озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри;
  • 2016 - 88.0 %: озвучення українською дублювання або багатоголосе озвучення; 16.0 % озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри: 3.5 %: озвучення російською та українські субтитри; 12.5 озвучення іншими мовами та українські субтитри
  • 2014 - 65.5 %: озвучення українською дублювання або багатоголосе озвучення; 34.5 % озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри: 28.6 %: озвучення російською та українські субтитри та 5.9 % озвучення іншими мовами та українські субтитри
  • 2012 - 65.7 %: озвучення українською дублювання або багатоголосе озвучення; 34.3 %: озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри;
  • 2018* - 92.2 %: озвучення українською україномовний оригінал**, дублювання або багатоголосе озвучення; 7.8 %: озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри.
  • 2015 - 84.8 %: озвучення українською дублювання або багатоголосе озвучення; 19.7 % озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри: 12.3 %: озвучення російською та українські субтитри; 7.4 озвучення іншими мовами та українські субтитри
  • 2011 - 65.2 %: озвучення українською дублювання або багатоголосе озвучення; 34.8 %: озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри;
  • 2017 - 87.5 %: озвучення українською україномовний оригінал**, дублювання або багатоголосе озвучення; 12.5 %: озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри.
  • 2009 - 70.3 %: озвучення українською дублювання або багатоголосе озвучення; 29.7 %: озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри;
  • 2020 - 95.4 %: озвучення українською україномовний оригінал**, дублювання або багатоголосе озвучення; 6.4 %: озвучення російською або іншою іноземною мовою та українські субтитри.

* примітка: у окремих роках сума може перевищувати 100 % через прокат окремих фільмів у різних версіях ** примітка: Держкіно, яке за запитом ГО Простір свободи надає дані про україномовний дубляж/озвучення в українському кінопрокаті, зараховує до "україномовних фільмів" усі фільми вироблені повністю чи частково на території України, однак насправді значна частина цих фільмів або повністю російськомовні, або є двомовними російсько- та українськомовними

                                     

6. Похідні твори

  • "Дивись українською!" 2019 - 27-хвилинний короткометражний документальний фільм про історію україномовного дубляжу з 2006 по 2019 рік виробництва UA:Перший; сценарист - Аліна Степанець, режисер - Анна Жернова.
                                     

7. Див. також

  • Закадрове озвучення
  • Українські професійні студії озвучення та дублювання
  • Фансаб
  • Дубльоване озвучення
  • Фандаб
  • Українські фандаб студії озвучення та дублювання
  • Субтитри
  • Українські кінодистрибютори
                                     

8. Рекомендована література

  • Дубляж - Главрєд, 23 липня, 2010
  • Труднощі перекладу - Олена Криницька, "Контракти" № 27 Липень 2008 р.
  • Фільми українською набирають неабиякої популярності - UBR, 27 вересня 2012 р. на сайті Youtube.com
  • Альона Блохтур. "Український дубляж: бути чи не бути?" - Главком, 12 квітня, 2010