Back

ⓘ Повість про вбивство Андрія Боголюбського




                                     

ⓘ Повість про вбивство Андрія Боголюбського

Повість про вбивство Андрія Боголюбського - памятка літератури Кивської Русі 2-ї половини 12 століття, в якій розповідається про вбивство володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського боярами-змовниками.

                                     

1. Загальні відомості

Андрій Боголюбський бл. 1110 - 1174, другий син Юрія Долгорукого від половецької князівни, з 1158 року великий князь Владимирський і Суздальський, відомий прагненням відокремити Залісся від Русі під верховенством володимирських князів. Загинув у результаті двірцевої змови у своїй резиденції Боголюбове князівське село неподалік від Володимира. Оповідь про цю подію містить багато конкретних подробиць підтверджених згодом і розкопками могили князя, що видають в авторі очевидця описуваних подій. Тому можливим автором називають одну з діючих осіб Повісті, зображену в ній прихильником князя та його політичної лінії

  • Кузьмищу киянина В. П. Адріанова-Перетц, Б. О. Рибаков,
  • ігумена Феодула М. Д. Приселков, що найменш ймовірно хоча саме під його керівництвом складалося 1177 року Літописне зведення, що включило у свій склад Повість;
  • вихідця з Вишгорода, голову капітулу Успенського собору у Володимирі Микулу Н. Н. Воронін, що був автором і інших творів, у тому числі, можливо, і широко відомого "Сказання про ікону Богоматері Владимирської" деякі частини цього тексту ввійшли і до складу Повісті.
  • слугу князя чи одного з майсторових "златокузнец", запрошених Андрієм на будівництво Боголюбова;
  • Особливо ймовірним видається автор основної частини Повісті Микула - супротивник усобиць і боярської знаті, винної в убивстві князя, прихильник володимирських городян, що у Повісті представлені основною рушійною силою позитивних подій.

Автор орієнтувався на українські біографічні повісті XI-XII ст., з наслідуваннями чи прямими цитатами з житій Володимира, Бориса і Гліба.

У Повісті чітко і послідовно проведене протиставлення Києва - Володимиру, Боголюбова - Вишгороду, Золотих і Срібних воріт руського міста - таким же воротам заліського, страждання Андрія - стражданням Бориса і Гліба тощо аж до змішання назв Києва і Володимира в тексті народного плачу. Повний текст Повісті збережений у Іпатіївському літописі під 1175 роком написаний киянином і для киян, тоді як у Володимирському літописному зведенні 1177 року, відомому нам по Лаврентіївському літопису, поміщений скорочений і перероблений її варіант; отже, через три роки після описуваних подій Повісті уже була відома літописцеві; за деякими міркуваннями, вона могла бути написана між серединою 1175 і серединою 1176 років. У Повісті уміло сполучаються дві лінії: мирська земна, подана в дії, і церковна, духовна, подана в міркуваннях князя і коментарях автора. Психологічні деталі оповідання й образна народна мова перекривають навмисно ідеалізований образ князя, навіяний житійною традицією; дії живого князя не збігаються з "розясненнями" автора у відношенні до них; враження таке, начебто Повість написана двома авторами ; крім того, на композицію і стилістику Повісті вплинула традиційна поетика жанрів, використаних у цьому синкретичному творі, тобто житія, урочисті "слова" і народні плачі.

                                     

2. Джерела

  • Повесть об убиении Андрея Боголюбского / Подг. текста, перевод и комм. ст. В. Колесова // ПЛДР: XII век, - М., 1980. - С. 325 - 338, 669 - 671;
  • Серебрянскнй. Княжеские жития. - С. 57-89, 142 - 147, 284 - 295;
  • Лаврентьевская летопись // ПСРЛ. - Т. 1. - М, 1962. - С. 367-371;
  • То же // Повести Древней Руси. - С. 328 - 343. 551 - 553.
  • Ипатьевская летопись // ПСРЛ. - Т. 2. - М., 1962. - С. 580-595;
                                     

3. Література

  • Хрущев И. О древнерусских исторических повестях и сказаниях XI - XII столетий. - Киев, 1878. - С. 138 - 143;
  • Рыбаков Б. А. Русские летописцы и автор "Слова о полку Игореве". - М., 1972. - С. 79-131, 256 - 257;
  • Воронин Н. Н. Литературные источники в творчестве древнерусских зодчих // ТОДРЛ. - 1957. - Т. 13. - С. 364 - 374;
  • Еремин И. П. Киевская летопись как памятник литературы // Еремин И. П. Литература Древней Руси: Этюды и характеристики. - М.; Л., 1966. - С. 114 - 131;
  • Воронин Н. Н. "Повесть об убийстве Андрея Боголюбского" и ее автор // История СССР. - 1963. - № 3. - С. 80-97;
  • Лихачев Д. С. Об одной особенности реализма // ВЛ. - 1960. - № 3. - С. 53- 68;
  • Лихачев Д. С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. - М.; Л., 1947. - С. 241 - 246;
  • Колесов В. В. Повесть об убиении Андрея Боголюбского // Словарь книжников. - Вып. 1. - С. 365 - 367.
  • Приселков М. Д. История русского летописания XI - XIV вв. - Л., 1940. - С. 76;